- розлючення
- -я, с.Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розлючення
Смотреть что такое "розлючення" в других словарях:
розлючення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
озлити — лю/, ли/ш, док., перех. Викликати злість, розлючення, роздратування; розізлити, розгнівати. || Зробити кого небудь злим, злостивим … Український тлумачний словник
